Баннер

Під час німецької окупації в Краматорську працював Відділ Освіти і відкривались школи?

ОБЩЕСТВО - СТРАНИЦЫ ИСТОРИИ

Німецькі війська на території окупованого Краматорська відновлювали зруйноване господарство і підвищували рівень освіти населення, а українці, що працювали у Німеччині, їхали туди цілком добровільно і одержували заробітну платню.

Такий висновок ми могли б зробити, перегортаючи сторінки «Краматорської газети», яка виходила під час німецької окупації. Авжеж, німецька пропаганда працювала бездоганно.

«З кожним днем добробут населення краматорського району покращується, не дивлячись на воєнне становище. Вже тепер Біржа Праці відчуває гостру нестачу робочої сили і особливо велику потребу в кваліфікованих робітниках для заводів», – писала «Краматорська газета» 16 серпня 1942 року.

«Краматорська правда» ознайомилася з випусками німецького видання, яке виходило у нашому місті восени 42 року і вирішила розповісти про деякі публікації нашому читачеві.

Початок вересня для жителів нашого міста повязаний з двома значними датами – Днем Знань та Днем звільнення Краматорська від німецько-фашистських загарбників. Саме тому ми зупинилися на публікаціях «Німецької газети», присвячених освіті.

До речі, виходила «Краматорська газета» українською мовою.

«Відділ районної управи відкриває в м. Краматорську першого жовтня 1942 року середні школи старшого концентру окремо для осіб чоловічої і окремо для осіб жіночої статі віком від 11 до 19 років. Навчання в середній школі старшого концентру буде платне. Особи, що бажають вчитися, подають заяви з додатком документів: а) про народження, б) про освіту. Зарахування до школи провадитиметься на підставі вступних іспитів з усіх основних дисциплін. Початок іспитів – 24 вересня. Заява про бажання вчитись в школі уже приймаються від осіб чоловічої статі при приміщені колиш. ІІ середньої школи, вул.. Триумфальна, від 3 до 6 години вечора, а від осіб жіночої статі – в приміщенні І початкової школи (Садова вул., №77) в ті ж години. Відділ Освіти Районної Управи.»

«Краматорська газета» від 24 вересня 1942 року.

«Відділу освіти районної управи дуже потрібні для середніх шкіл такі підручники дореволюційного видання:

Російською мовою

Иванов – «Давній Схід» (Асірія, Вавілон, Єгипет).

Иванов – «Древня істроія» (Греція, Рим).

Иванов – «Істроія Середніх віків».

Віппер, проф. – «Історія Середніх віків».

Челпанов, проф. – «Психологія».

Челпанов, проф.. – «Логіка».

Михайловський М. – підручник латинської мови.

Цвєтков – «Підручник латинської мови».

Глезер і Пецольд – «Підручник німецької мови», ч.І, ІІ, ІІІ.

Українською мовою

Грушевський М. – «Ілюстрована історія України», 1918 рік.

Єфремов – «Історія українського письменства».

Особи, які мають будь-який із зазначених підручників, дуже запрошуються продати їх Відділу Освіти. Плата за згодою. З предложенням звертатися до Відділу Освіти Районної Управи, кімната №21. Відділ Освіти.»

«Об’ява.

Всі професори та доценти с-г інститутів та вищих учбових закладів, які викладали сільсько-господарськід дисципліни, а також вчителі та вчительки с-г технікумів всіх фахів запрошуються до корисного співробітництва в сільському господарстві,а також в спеціальних вищих школах. Згоду про співробітництво повинно бути подано німецькому округовому коменданту – уповноваженому по сільському господарству. При цьому треба додати необхідні атестати про освіту і педагогічні практику. Окрземуправа.»

«Краматорська газета» 20 вересня 1942 року

«Відмінні риси нової школи

В Краматорському районі вже два місяці працюють початкові школи, а 1 жовтня в місті Краматорськ відкрито і середні школи старшого концентру.

Надзвичайні подіі останнього часу, що позбавили дітей можливості майже протягом цілого року відвідувати школу, кінець-кінцем в умовах звільнення України від жидо-большевицького ярма, відкривають далекосяжні перспективи в галузі освіти народу і виховання нашої молоді. Слід твердо пам'ятати, що зараз Україна міцно стала на шлях свого національного і культурного відродження, відродження не за большевицькими пустими рецептами, а справжнього, незалежного від будь-яких впливів, свого власного відродження. Наша власна справа використати ці можливості в такий спосіб, щоб результати наших зусиль досягли мети, про яку мріяли і за яку боролись цілі покоління кращих представників українського народу. Розуміється, що школа як освітній і виховавчий осередок повинна відіграти в цьому відношенні надзвичайно велику роль.

Якою ж повинна бути наша нова українська школа?

Не може бути жодних сумнівів в тім, що школа мусить бути суто українською, національною школою. Крім того, що все навчання в ній провадитиметься тількі українською мовою, в процесі роботи дітям послідовно й невпинно повинна прищеплюватись любов до всього українського — до українських борців за визволення своєї батьківщини від большевизму, до української літератури, мистецтва, українського слова і фольклору.

Другою відмінною рисою нової школі мусить бути набування дітьми певних твердих знань, набування навичок до систематичної, впертої роботи. Ні в якому разі не припустима практика большевицької школи, коли безконечні розмови про наполегливу роботу на практиці кінчались пустими балачками про змагання, вирахування процентів успішності і т.інш. В результаті діти, скінчивши тоді 4 групи школи, не мали будь-яких твердих знань в жодній галузі, навіть, як в такій, як звичайний елементарний правопис. Повторювати таку практику в умовах короткого — в 4 роки початкового навчання — було злочином.

Передумовою всякої продуктивної роботи, а тим більш роботи шкільної, є зразкова дисципліна. Отже, всі зусилля учителів повинні бути скеровані на творення такої дисципліни в школі,яка б забезпечувала можливість досягнути в навчанні найкращих наслідків в мінімально короткий термін. Дисципліна повинна бути побудована на принципі авторитету вчителя. Він мусить мати внутрішнє довір'я до себе своїх учнів і довести, що слухняність — це є відданість своєму народові. Цілковитою дурницею є розмова певних прошарків населення про те, що при утворенні такої дисципліни застосовуватиметься бійка. Такі розмови в кращому випадку є продукт цілковитої неписьменності і несвідомості, а ймовірніше, розповсюджуються ворогами української школи.

Далі, вся виховавча робота в школі повинна базуватись на визнанні авторитету влади, церкви, батьків і взагалі старших осіб. Призначати дітей до ввічливого поводження як до старших, так і до своїх ровесників — це необхідний складовий елемент виховавчої роботи школи. Таке елементарне твердження не слід би і підкреслювати, якби ми не були свідками сумних наслідків виховачої роботи в школі за часів большевизму. Надзвичайна брутальність учнів, їх розбещеність не тільки у відношенні до старших, а навіть і до своїх вчителів, тоді було явищем звичайним.

Школа є державний освітній осередок, до якого відкрито вступ дітям всієї людності. Релігійна приналежність ажніяк не може впливати на вступ до школи. Як освітній осередок, школа не ставить собі завдання дати дітям і релігійне віховання. В умовах державності релігійні переконання є власна, інтимна справа кожного громодянина. Отже, викладання релігії в школі провадитись не буде, проте це не визначає, що школа може терпіти нечемне ставлення до релігійних питань, а тим більш дозволити будьяку антирелігійну пропаганду.

З метою всеочного розвитку дитини в початкових школах, крім навчання грамоти і арифметики, будут прищеплюватись також навички і в галузі ручного труда, а тому в навчальний план введено, як предмет, рукоділля. Звернено також увагу на фізичний і естетичний розвиток дитини; з цією метою викладатимуться там співи й ігри.

З 3-го року навчання діти вивчатимуть в школі німецьку мову, мову того Великого Народу, що утворивши культурні цінності найвищого рівня, гарантує нам вільний розвиток української національної культури.

Школи розпочали працю в умовах всіляких нестатків, викликаних військовим часом. Бракує учбових приладів, меблів тощо, а головне бракує підручників. Проте, щоб допустити до вжитку наскрізь пронизані духом комунізму і ненависті, старі підручники, не могло бути і мови. Щоб хоч частково запобігти цьому недоліку, складені на місці і частковонадруковані основні підручники із мови (Буквар, Читанки для І, ІІ і ІV класів). Надалі друкування продовжуватиметься. Для роботи в школі запрошені найбільш досвідчені вчителі. Будемо сподіватись, що переборюючи всякі нестатки, вони доведуть своєю роботою можливість гарних результатів і при недостатніх матеріальних умовах.

В.Кириченко».

«Краматорська газета», 15 жовтня 1942 року

Интересная статья? Поделись ей с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

КАЛЕНДАРЬ ОБНОВЛЕНИЙ

2019
Июль
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Правила использования авторских материалов, размещенных на  сайте krampravda.dn.ua
В печатных изданиях материалы c krampravda.dn.ua можно использовать с указанием источника.
Использование материалов интернет-изданиями (сайтами), полностью или частично,  или ретрансляция контента в социальные сети разрешены только при условии размещения прямой гиперссылки, не закрытой от индексации поисковыми системами.
 
Материалы, размещенные в рубрике "Деловая жизнь", публикуются на правах рекламы.