Баннер

Життєдайна мудрість рушника

ПО-ДОМАШНЕМУ - ДОСУГ

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Щедрий на свята, останній місяць року, грудень. І це не дивно, адже зима завжди була часом відпочинку. Відпочинку для нашої Землі-годувальниці та для наших пращурів-хліборобів. Славили взимку численних святих, просили допомоги у різноманітних справах. У кожної справи був свій покровитель, а інколи і не один. Одне з таких свят, яке особливо почитали жінки-майстрині, день Святої Варвари 17 грудня. Протягом століть жінки молилися святій Варварі, просили допомоги при створенні найгарніших рушників. Пропоную, наближаючись до цього свята, пригадати,роль рушників у житті наших пращурів.

 

З пройдешніх часів, говорить, співає до нас, сьогоднішніх, одвічна мудрість нашого українського народу. Крізь покоління, від серця до серця лунає те первинне знання, не голосно, але пронизливо як мамина колискова, дарує тепло кожному, хто готов слухати.

Стародавні орнаменти, то закодоване Слово наших пращурів, вони вкривали майже все з чим стикалася людина: одяг, посуд, хатні речі, стіни самої хати. Але найбільш те Святе Слово збереглося на білих крилах рушників.

Рушник – скільки всього невимовного та вічного поєднав він у собі. То, і захист, і поміч, і батьківське благословення, і пам’ять, і краса, і ще багато всього. Він Дорога життя: людини, Роду, Країни, він сам Путь і одночасно спосіб пройти його.

В Музеї історії міста, завжди приділяли багато уваги культурній спадщині наших пращурів, про це свідчать різноманітні етнографічні колекції зібрані під дахом музею. Кожна колекція стає центром поглибленої дослідницької діяльності, яка знаходить відображення в наукових роботах співробітників музею.

Однією з найцікавіших та найчисельніших можна назвати колекцію рушників, вона нараховує більше 230 виробів, для нашого промислового, порівняно молодого міста, це доволі значна кількість.

В цьому році Краматорську виповнилось147 років. Як що порівняти його вік з віком людини, це звичайно, багато, але історія рушників налічує не одне тисячоліття. Тому, можна сказати, що в нашому місті творилася новітня історія, цього прадавнього символу. Так склалося, що заселення наших земель проходило в декілька етапів.

Колись на місці Краматорська простягалось неосяжне Дике Поле, саме сюди з надією на позбавлення панського гніту їхали люди протягом 17 – 18 століття.

Подальший розвиток нашого міста пов'язаний з будівництвом Курсько-Харьковської-Азовської залізниці, саме завдяки цій події у 1868 році виник невеликий полустанок Краматорськ, який надалі трансформувався у промисловий центр.

Остаточне становлення Краматорська відбулося на початку 30-х років 20 ст., коли будівництво Новокраматорського машинобудівного заводу було оголошено найважливішим в країні і сюди почала приїжджати молодь зі всіх куточків сучасної України.

Після страшних часів Другої Світової війни, Краматорськ знов гостинно приймав нових мешканців, які допомагали йому, напівзруйнованому, повертатися до життя. Львів і Полтава, Харків і Черкаси, Київ і Одеса, Житомир і Суми, це далеко не повний перелік міст звідки їхали люди до своєї нової домівки.

Приїжджаючи в Краматорськ вони привозили з собою не тільки особисті речі, але й свої мрії, свої сподівання на краще.Частина Рідного Краю в серці, його побут, його культура саме це був найголовніший скарб, який не обтяжував руки, але зігрівав душу.

Той період історії був складним і неоднозначним, якось у метушні сьогодення втрачалося, відходило на другий план, найголовніше: народні традиції, первинні знання, пам'ять пройдешніх поколінь. Та понад усі негаразди і перешкоди душа вимагала естетики і красоти.

Так склалось, що саме в важкі часи відновлення Краматорська, коли жінки працювали по дванадцять годин поряд з чоловіками, вони повертаючись до дому, можливо, цілком підсвідомо,знов ставали Берегинями своє родини та оселі. Як колись їх бабусі і прабабусі вони починали своїми руками творити красу, вишивали рушники.

Звісно, рушники 50-х років 20 ст., стоять особливою групою, складною і малодослідженою. Адже в цей період на перший план в них виходить декоративна функція. Ще навіть на початку 20 ст., за мотивами і орнаментами вишивки, її кольором рушники відрізнялись с певною мірою впевненості можна було визначити де і для чого виготовляли ті чи інші рушники.

Але з рушниками середини 20 сторіччі цей спосіб систематизації не спрацьовує, всі вони дуже яскраві, кольорові, але їх всі об’єднують мотиви візерунків: це пишні реалістичні букети квітів, птахи. Найбільш популярна на цей час техніка вишивки рушників, це гладь. Саме ця техніка дозволяє майстрині в повній мірі проявити свій художній смак. Звісно що вишивка хрестом не була забута, але більшість вишивальниць все ж для своїх витворів обирали гладь.

Рушники 50-х років майже не досліджені, основна складність полягає в тому, що вишивку дуже важко систематизувати, бо в цей час орнаментальні особливості регіонів нівелюються, ховаються у пишних квітах троянд і маків, що набули популярності по всій Україні. Саме тут, постає цілком закономірне питання, чи потребують дослідження рушники, в яких на перший план виходить декоративна функція? Може це вже і не рушник у глибинному смислі, а просто розповсюджений елемент декору, щось на кшталт святкової серветки? Цілком можливо, що таке питання виникне, а виникнувши зникне,розтане. при більш уважному погляді на ці рушники.

Колекція нашого музею нараховує де кілька десятків рушників означеного періоду і нам дуже пощастило, бо люди не просто приносили до музею свої сімейні реліквії, вони приносили частинку пам'яті про свій рід, маленьку частинку історії своєї родини. Саме з таких маленьких історій і складається історія нашого міста. Завдяки цим розповідям, співробітникам музею, відомо походження більшості рушників, які зберігають фонди музею.

Особливе місце, в колекції займають рушники, що були привезені до Краматорська з Чернігівщини, вони ніби наповненні жагою до життя, яскраві, стилізовані маки вигинаючись тягнуться до сонця.

Чи випадково, майстриня вишила ці квіти, які здавна мали глибинний сакральний зміст? Можливо, щось вона дізналась від бабусі, а можливо спрацювала так звана пам'ять поколінь, і жінка підсвідомо вишила, вкрай важливий символ.

Так склалось, що сьогодні, кожен знає символіку квітки маку – це пам'ять Роду, символ воїнів які загинули захищаючи свою Землю. Та існує, більш давнє значення квітки маку, у наших пращурів вона була символом Богині-Матері, що дарує своїм дітям гарний врожай, а значить достаток і добробут.

В колекції музею є унікальний рушник, в якому дерево – життя виконано, у вигляді вазона з маками. Це землеробський рушник, з яким колись обходили поле, щоб був гарний врожай. Окрім квіток маку на ньому вишиті собачки, які нібито прив’язані до квіток, з яких виростає нова рослина. Таке зображення підказує нам, що ті собачки вишиті як охоронці рослин, але це не прості охоронці, а символ давнього язичницького божества – Симаргла. Який за легендою, коли тільки було створено Світ дав людям насіння всіх рослин.

Відголоски тих язичницьких вірувань та обрядів залишились не тільки у вишивці. Згадаємо народну гру-пісню «Мак», адже це не просто забавка, а відтворення обряду сіяння та заклинання доброго врожаю, де мак символ всіх рослин, які годують людину.

Орнаменти, взагалі, доволі часто порівнюють із музикою чи піснею. Можна продовжити цю паралель і припустити, що як і в ритуальних піснях, де текст відтворювали майже без змін від покоління до покоління, сам ритуал підказував, яку пісню треба виконувати в тому чи іншому випадку, навіть як що глибинна символіка тих слів розчинялась у вирі століть. Так і в музиці рушникового орнаменту відтворювались старовинні символи, інколи сильно трансформовані, бо кожне покоління вносило щось своє в їх усвідомлення.

У кожного століття буремний початок, наче кожне століття народжується у муках, кожне несе випробовування, перевіряє на міцність. Але є одвічні цінності які проходять через всі бурі століть, даруючи надію на краще. І рушники, звісно, одна з тих одвічних речей, до яких люди повертаються крізь час, за допомогою минулого, мандрують в майбутнє.

Интересная статья? Поделись ей с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

КАЛЕНДАРЬ ОБНОВЛЕНИЙ

2018
Октябрь
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Правила использования авторских материалов, размещенных на  сайте krampravda.dn.ua
В печатных изданиях материалы c krampravda.dn.ua можно использовать с указанием источника.
Использование материалов интернет-изданиями (сайтами), полностью или частично,  или ретрансляция контента в социальные сети разрешены только при условии размещения прямой гиперссылки, не закрытой от индексации поисковыми системами.
 
Материалы, размещенные в рубрике "Деловая жизнь", публикуются на правах рекламы.