Баннер

Скарбниця української минувшини

Тепло сонячного проміння та лагідний дотик майстерних рук, все це спадає на думку, коли роздивляєшся чарівні витвори народного мистецтва із дерева.

 

Не має значення, що це буде: чи яскраво розмальована таріль, чи вкрита різьбою дошка, чи проста ложка, навіть без візерунків, усі ці вироби то справжній скарб, надбаний талановитими руками українців.

Віднедавна один із залів Музею історії міста перетворився на неповторну «Скарбницю української минувшини». Саме таку назву отримала експрес-виставка, відкрита до Дня Незалежності. Інші слова важко було б і вигадати, коли із запасників почали з'являтися різноманітні вироби із дерева. Їх співробітники музею збирали протягом кількох десятиліть.

Нажаль, приміщення не дозволяє, експонувати одночасно все те розмаїття музейних предметів, що дбайливо зберігаються у фондах. Поступово ми намагаємося знайомити городян не тільки з історією міста та краю, але і з його культурою та етнографією. Адже дізнаватися про життя минулих поколінь можна не тільки через сторінки архівних документів, але й через їх творчість та побут. Іноді речі більш красномовні, ніж байдужі рядки документів.

Тож приглянемось ближче до експонатів нової виставки. Треба зауважити, що окремо дерев'яні вироби у музеї демонструються вперше.

Концепція цієї виставки доволі проста, але дуже актуальна саме сьогодні. Це єдність українського народу зі всіх регіонів нашої Держави.

Протягом всієї історії нашого міста сюди приїжджали люди з різних куточків України, і всі вони везли з собою речі, що були коштовними для їх душі та серця. Минав час, і ті коштовності, що вже стали частинкою історії Краматорська потрапляли у міський музей.

На виставці можна побачити різноманітні дерев'яні вироби.

Серед іншого особливо виділяється декоративний посуд, вкритий тригранно-виїмчастим різьбленням. Ця техніка була найбільш поширена на Полтавщині та Чернігівщині, але її використовували, з невеликими відмінностями, у різних куточках України. Така обробка відрізняється глибоким різьбленням у вигляді трикутників, що утворюють різноманітні розетки, яки здавна були солярним символом. Колись у давнину, вироби, вкриті таким малюнком прославляли життєдайну силу сонця та сонячного світла.

Окрасою виставки є речі, інкрустовані бісером, соломкою та випалюванням, які і сьогодні дуже популярні на Гуцульщині.

Серед усіх способів художньої обробки виробів із дерева треба особливо відмітити декоративний розпис. Якщо різьбою здавна займалися переважно чоловіки, то розмальовування завжди було жіночою справою.

Традиції розпису формувалися протягом тисячоліть і несли в собі не стільки декоративну, скільки обережну функцію. Від самого початку малюнками вкривали стіни хат. Найчастіше зображали фантастичні дерева з птахами та різноманітні квіти. Пишні орнаменти, що оплітали вікна та двері будинку, відігравали захисну роль. З часом малюнки ставали все більш реалістичними, на перший план виходила їх декоративність. Дуже популярними були такі мотиви розпису: листя дубу, хмелю, винограду, барвінку, пишні квіти, павичі, чи інші птахи.

Яскраві малюнки, що іноді були схожі на орнаменти рушників чи килимів, наносили різними підручними засобами як то: віхтям, рогозою чи навіть пальцями.

Визнаним центром народного розпису, стали регіони Центральної України, саме там на початку 19 століття на основі традицій настінного малюнку сформувався декоративний розпис.

Завдяки використанню нових фабричних барвників, яскраві квіти та фантастичні птахи оселилися не тільки на хатніх стінах, але й на аркушах паперу. Так звані «мальовки» швидко стали дуже популярними у народі. Їх купували на ярмарках та залюбки використовували замість настінних орнаментів. З часом традиційні орнаменти оселилися і на звичайних хатніх речах, перетворюючи їх на витвір мистецтва.

Сьогодні той традиційний розпис, що існує на Україні ще з дохристиянських часів, відомий під назвою «петриківського» від назви села Петриківка у Дніпровській області. Місця, відомого як осередок народного декоративного розпису не тільки на теренах нашої держави, але й по всьому світу.

5 грудня 2013 року петриківський розпис внесено до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Це, до речі, перший український об’єкт, який внесено до цього списку.

Сьогодні виставки петриківського розпису проходять у Парижі, Мілані, Барселоні та інших європейських містах.

На щастя, щоб ознайомитись з прикладами розпису та різьби по дереву, мешканцям і гостям нашого міста не треба їхати до Європи або мандрувати країною. Достатньо завітати до Музею історії міста та зазирнути у «Скарбницю української минувшини».

Интересная статья? Поделись ей с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

  • service-like
  • Ремонт фотоаппаратов и видеокамер
  • service-like.ru

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

КАЛЕНДАРЬ ОБНОВЛЕНИЙ

2017
Май
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Правила использования авторских материалов, размещенных на  сайте krampravda.dn.ua
В печатных изданиях материалы c krampravda.dn.ua можно использовать с указанием источника.
Использование материалов интернет-изданиями (сайтами), полностью или частично,  или ретрансляция контента в социальные сети разрешены только при условии размещения прямой гиперссылки, не закрытой от индексации поисковыми системами.
 
Материалы, размещенные в рубрике "Деловая жизнь", публикуются на правах рекламы.